“Не сподівайтесь позбутись книжок”: огляд

Всіх, хто так чи інакше пов’язаний зі словом хвилює, а що ж станеться з  книжкою. Роками футурологи пророчать, що сучасні засоби передачі інформації, як от інтернет, телебачення, радіо, знищать книжку.
Питанню існування книги присвячена книга-діалог між Умберто Еко та Жаном-Клодом Кар’єром “Не сподівайтесь позбутись книжок”. Для них безсмерття книги - доконаний факт. “Книжка - це як ложка, молоток, колесо чи ножиці. Один раз винайшли - і покращити вже неможливо” - говорить У. Еко (с.15).
Як жити в світі, де кількість інформації постійно збільшується? “Газети щотижня пишуть про п’ятнадцять шедеврів, “які не можна пропустити”, і так про всі види мистецтва” - вказує Ж.-К. Кар’єр (с.59). У. Еко згадує про свою теорію децимації. З нехудожньої літератури читати варто лише одну книгу з десяти. В інших варто лише відкрити бібліографію та примітки. Якщо книга цікава, читати її не обов’язково, тому що її точно коментуватимуть, критикуватимуть в інших працях.
Як серед цього океану визначити що є достовірним, а що ні? “Для підготовки домашнього завдання школярі шукатимуть інформацію в інтернеті, не знаючи, чи та інформація точна. І як вони могли б знати?” У. Еко радить викладачам в першу чергу вчити учнів верифікувати інформацію, а не просто запам’ятовувати (с.58). Ж.-К. Кар’єр, в свою чергу, говорить, що “професія верифікатора стане звичайною” (с.60).
Не менш важливою є проблема пам’яті, адже пам’ять це не лише збереження, а й забуття. Сучасні технології дозволяють записувати надзвичайно велику кількість інфорамції. Ми можемо зберегти майже все, але чи воно того варте? Якби історик міг знайти імена всіх учасників битви під Ватерлоо, чи було б це корисно? І що з цієї інформації має пам’ятати освідчена людина? У. Еко вказує, що дійсно, зараз немає сенсу зберігати багато відомостей в своїй голові, адже їх можна записати. Так само не потрібно вчити табличку множення, коли машини рахують швидше за людей, але завжди залишається проблема наших “гімнастичних” здібностей. Пам’ятати корисно для мозку.
Як бачите, У.Еко та Ж.-К. Кар’єр в “Не сподівайтесь позбутись книжок” порушують достатньо цікавих питаннь як розвитку книги, так і інформації загалом.